Втрата зуба запускає ланцюжок змін: без кореня кісткова тканина щелепи атрофується, сусідні зуби зміщуються, розподіл жувального навантаження порушується. Імплантація зубів у Києві — єдиний метод, який відновлює зуб разом із кореневою функцією і не потребує обточування сусідніх зубів.
Як влаштований імплант і чим він відрізняється від протеза
Імплант — це титановий або цирконієвий штифт, що вживляється у кісткову тканину щелепи замість кореня видаленого зуба. Після остеоінтеграції — зрощення з кісткою — на штифт встановлюється абатмент і коронка. Конструкція витримує повноцінне жувальне навантаження і зупиняє атрофію кістки.
Мостоподібний протез спирається на сусідні зуби, які для цього обточують. Імплант функціонує самостійно — сусідні зуби залишаються недоторканими.
Методи імплантації
Класична (двоетапна)
Штифт вживляється, рана зашивається. Після остеоінтеграції — 3 місяці на нижній щелепі, 4 на верхній — встановлюється формувач ясен, потім абатмент і постійна коронка. Метод дає надійний прогнозований результат навіть у складних анатомічних ситуаціях.
Одноетапна (негайне навантаження)
Тимчасова коронка фіксується одразу або впродовж 1–3 діб після операції. Через 3–6 місяців замінюється на постійну. Підходить для передніх зубів із помірним навантаженням за умови достатнього обʼєму кісткової тканини.
Одномоментна
Штифт встановлюється в лунку відразу після видалення зуба. Найменш травматичний варіант, але потребує відсутності запалення і низького ризику відторгнення.
Метод імплантації обирає лікар на підставі КТ та клінічної картини — не за побажанням пацієнта.
Показання і протипоказання
Імплантацію призначають при:
- втраті одного зуба без бажання чіпати сусідні;
- відсутності кількох зубів у будь-якій зоні щелепи;
- повній адентії — за протоколами All-on-4 або All-on-6.
Абсолютні протипоказання:
- імунні патології, що унеможливлюють приживлення;
- тяжкі порушення згортання крові;
- активні онкологічні захворювання або хіміотерапія;
- декомпенсовані хронічні хвороби;
- непереносимість анестезії.
Недостатній обʼєм кістки, захворювання ясен, вагітність — відносні або тимчасові протипоказання. Після їх усунення імплантація можлива.
Підготовка до операції
До втручання проводять рентгенологічне дослідження, КТ щелепи і оцінку стану пародонту. При хронічних захворюваннях — аналізи крові, ЕКГ, консультація терапевта. На базі КТ виконується віртуальна операція: лікар планує точне розміщення штифтів на цифровій моделі щелепи ще до хірургічного етапу.
Якщо кісткової тканини не вистачає — попередньо проводять кісткову пластику. Без неї стабільна фіксація імпланта неможлива.
Від чого залежить термін служби
Преміальні системи провідних виробників мають гарантію 25 років або довічну. Але клас імпланта — не єдиний фактор. На довговічність впливають:
- точна діагностика і правильний вибір системи;
- дотримання протоколу встановлення;
- виконання рекомендацій у період приживлення;
- щоденна гігієна і регулярні профілактичні огляди;
- відсутність бруксизму і шкідливих звичок.
Перший тиждень після операції
Найвідповідальніший етап — перші дні. Основні правила:
- Приймати призначені препарати строго за схемою (антибіотики, протизапальні).
- Перші 24 години — холод ззовні по 15–20 хвилин з інтервалом 2–3 години.
- Їжа — рідка і протерта, теплої температури; нічого гострого, кислого, алкоголю.
- Не торкатися швів, не полоскати рот активно.
- Виключити перегрів і фізичне навантаження до загоєння.
Сигнал тривоги: якщо після першого тижня біль наростає, зʼявляється гній або коронка стає рухливою — необхідно звернутися до лікаря без зволікань. Рання реакція часто дозволяє зберегти конструкцію.
